Great Barrier Reef. Великий бар'єрний риф. Австралія.

ГОТУЄМОСЬ  ДО  КОНТРОЛЬНОЇ  РОБОТИ

7  КЛАС

ПІВДЕННА  АМЕРИКА  ТА  АВСТРАЛІЯ

Завдання  ІІ  рівня  складності:

Дайте  визначення: релікти, мулати, пампа   ендеміки, метиси,  сельвас,

скреб,  самбо, корінні жителі,  кріки, патагонія, самбо.

Завдання  ІІІ  рівня  складності:

1.Поясніть, чому  в  Австралії  сформувались  пустелі.

2. Поясніть, як  впливають  берегові течії на  формування  клімату  Пд.Америки.

3. Назвіть  усі  чинники, які посприяли тому, що  Австралію  називають  найсухішим  материком.

4.Поясніть, чому  в  Австралії не  може  бути  вивержень вулканів  та  землетрусів.

5. Опишіть  савану  Пд. Америки  за  типовим  планом.

6. Опишіть  савани  Австралії  за  типовим  планом.

7. Опишіть  зону  сельвас  Пд.Америки  за  типовим планом.

8.  Опишіть  пустелі та  напівпустелі   Пд. Америки  за  типовим планом.

Завдання  ІV  рівня  складності:

1.Охарактеризуйте  екологічні  проблеми, які  виникають  на  материку  Пд.Америка.  Які  шляхи  їх  розв’язання?

2.Охарактеризуйте  екологічні  проблеми, які  виникають  в  Австралії. Які  шляхи  їх  розв’язання?

У Сахарі випав сніг | ПравдаТут

КЛІМАТ  ЛЬВІВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

(ГОТУЄМОСЬ  ДО  КОНТРОЛЬНОЇ  РОБОТИ  З   ТЕМИ  "КЛІМАТ"

8 КЛАС  НОВА  ПРОГРАМА)

    Кількість тепла, що приходить від Сонця, залежить від кута падіння сонячних променів на землю та від тривалості сонячного сяяння, що обмежується тривалістю дня, хмарністю, крутизною схилів та їх орієнтацією відносно Сонця.

   Географічна широта Львівської області забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41°, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний — в час зимового сонцестояння (17°). Як видно, діапазон змін кута падіння сонячних променів протягом року великий, що і обумовлює наявність сезонів: зими, весни, літа, осені.

  Тривалість денної частини доби також залежить від географічної широти місця, бо визначається інтервалом часу між сходом і заходом сонця. У Львові цей час найдовшим є в липні і становить 16 год. 20 хв., а найкоротший у грудні – 8 год. 10 хв.

  Тривалість сонячної інсоляції (сяяння) залежить від тривалості дня, але певну корекцію вносить хмарність. Львівська область належить до областей із значною хмарністю протягом усього року. При цьому слід пам'ятати, що хмарність в межах області нерівномірна і за сезонами, і територіально. Тривалість захмареного неба може досягати до 80% днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні.

У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям — менш впливове. Зворотні висновки стосуються хмарних днів: вирішальне значення тоді має температура повітряної маси, що надійшла на територію області.

Повітряні маси Львівської області

Повітряні маси, що приносяться на територію Львівської області мають різне походження: морське (північне, західне, південно-західне) та континентальне (східне та південно-східне).

Основними центрами атмосфери, що впливають на рух повітряних мас, які приходять на територію області, є наступні: Азорський та Сибірський максимуми та Ісландський мінімум. Активність центрів збільшується в зимовий період.

Сибірський максимум (зимою) формує сухе та холодне повітря, що зрідка досягає Львівської області. Частіше сюди приходить повітря з півночі — також морозне, але дещо вологіше. Періодично зимою приходить морське повітря з заходу та південного заходу — сире і тепле, що приносить снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може забезпечити підняття температури до 5-15°С тепла.

В теплий період року материк Євразія прогрівається і зона високого тиску в Сибіру зникає. Послаблюється також Ісландський мінімум, а над Північним Льодовитим океаномформується зона високого тиску, який обумовлює міграцію холодних повітряних мас до півдня — в тому числі до Львівської області. Саме тому літом можливі швидкі зміни теплої погоди на холодну, антициклональної на циклональну.

Отже, для території області у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників — температури і вологості повітря, температури грунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску.

Вплив рельєфу на клімат області

Додаткові впливи на формування кліматичних показників має рельєф — низька рівнинна поверхня сприяє швидкому проходженню повітряних мас, а підвищена — (височини і гори) створює бар'єрний ефект. У межах області найдійовішим бар'єром для проходження повітряних мас є Карпати. Вони майже не пропускають вітрів з півночі і північного заходу, спрямовуючи їх вздовж Карпат — до південного сходу, а вітри з південного сходу — до північного заходу. На територію області часто прориваються вітри з Закарпаття — з південного заходу.

При проходженні через Карпати вітри прориваються перш за все по низькогірних територіях, а також по глибоких поперечних долинах, які утворюють так звані «вітрові коридори». Швидкості вітрів у Карпатах бувають дуже великі (до 30 і більше м/сек), що спричиняє вітровали та буреломи у лісах.

Силу вітру почали використовувати для виробництва електроенергії: на перевалі між м. Борислав і с. Східниця з літа 1997 р. працює перша в Карпатах вітрова електростанція, що включає сім вітроагрегатів потужністю 100 кВт кожний.

Висотні рівні гір впливають також і на температуру повітря, бо з висотою повітря розріджується, тиск зменшується, а температура падає. У зв'язку з цим у горах завжди (крім випадків інверсії) холодніше і вологіше, ніж на рівнинах, а на хребтах — холодніше, ніж в прилеглих долинах. Крім цього, з підніманням теплого і вологого повітря вверх (по схилах хребтів) воно швидко охолоджується і досягає стану, коли водяна пара в повітрі насичує його, формує хмари, а при подальшому піднятті і зниженні температури з цих хмар може випадати дощ. Після перевалювання через хребет повітря опускається, від цього нагрівається, а хмара обезводнюється і розсіюється. Звідси випливає, що вітроударні схили завжди холодніші і одержують більше опадів, ніж завітряні схили. Цей ефект особливо інтенсивно проявляється при проходженні повітряних мас з Закарпаття.

Важливу роль у формуванні кліматичних характеристик має також місцева циркуляція повітряних мас (правильніше — модифікація циркуляції повітряних мас в певних географічних умовах).

Відомо, що сухі території швидше прогріваються і швидше остигають, ніж вологі, а піщані території мають більші контрасти температури і вологості, ніж суглинкові. У зв'язку з цим інтенсивніша місцева циркуляція спостерігається там, де є більші відмінності в будові земної поверхні — де болота і перезволожені пониження розташовані поряд з сухими підвищеннями (як на Малому Поліссі), або де схили різної експозиції мають контрастну прогрітість. В цих умовах виникають конвективні (вертикальне піднімання) рухи, хмароутворення, а часом і опади.

В горах при виникненні різниці нагріву нижніх та верхніх рівнів у ранішні та вечірні години виникають гірсько-долинні вітри: зранку вверх по долині, а ввечері — вниз. При значній різниці в прогріві бокових схилів долини може виникати й поперечна до простягання долини місцева циркуляція повітряних мас від холодного схилу до теплого. При зимовій антициклональній погоді в гірських котловинах і долинах може застоюватись холодне повітря, формуючи «острови» холоду з тривалими морозами. Влітку в подібних ситуаціях долини «накриваються» туманами.

Клімат Львівської області

Ознайомившись з загальними закономірностями формування кліматичних характеристик і знаючи специфіку будови поверхні в межах області можна зробити висновки щодо специфіки кліматичних характеристик у різних частинах області.

Мале Полісся, як низька і багата на піщані відклади рівнина прогрівається швидко і сильно, а тому місцеві метеостанції фіксують тут найвищі середні та максимальні температури літом і найнижчі (в межах рівнини) — зимою. У зв'язку з посиленою місцевою вертикальною циркуляцією повітря і наявністю перезволожених земель тут можливе підсилення хмарності в середині дня і локальні випадання дощів. Спостерігається приуроченість випадання дощів до великих масивів вологих лісів, а також до заболочених долин річок та інших перезволожених понижень значної площі.

Розточчя, Гологори, Вороняки, як і решту горбогірного Поділля, що виділяється більшими висотами і залісненістю, є трохи холоднішими від навколишніх низовин, одержують більше опадів, довше зберігають сніг (особливо на схилах північної орієнтації). Фази розвитку рослин (розвивання бруньок дерев, цвітіння та плодоношення трав) також відбуваються із запізненням. Сказане, проте, не можна відносити до будь-якого пункту названих височин, бо їх південні схили навпаки можуть випереджати навколишні плоскі території за багатьма показниками: сходженням снігу, дозріванням грунту, розвитком рослин і відставати при наступанні зимових ознак. Зауважимо також, що піщані території на цих височинах, літом прогріваються краще. Специфічне значення для мікроклімату мають вирубки, лісові галявини, узлісся, дороги через ліс: тут завжди формується вітрове затишшя, а тому літом виникає ефект більшого прогріття, а зимою — вихолодження, застій холодного повітря, більше накопичення снігу і повільне його танення, утворення і утримування льоду на дорогах.

В Передкарпатті температурні показники відрізняються мало, але зростає вологість повітря. Трохи теплішою є долина р. Дністер. З наближенням до Карпат збільшується кількість опадів (до 800 мм), а особливо кількість опадів за добу (при зливових дощах – до 100-200 мм/добу), що пов'язане з формуванням потужних зон атмосферних фронтів на смузі контакту з Карпатами.

В Карпатах кількість опадів збільшується з наростанням висот і наближенням до границі з Закарпатською областю і досягає тут 1000 і більше міліметрів за рік. Важливе значення для формування кліматичних рис Карпат мають орографічні (рельєфні) умови проходження повітряних мас через гори, а також позиційне розташування повітряних мас, сформованих на Передкарпатті та північному макросхилі Карпат з одного боку і Закарпатті та південному макросхилі Карпат — з другого. В умовах їх малорухомості у фронтовій зоні виникають грози, зливові дощі, сильні вітри.

Проходження повітряних мас через гори відбувається переважно по низьких їх частинах, великих поперечних та поздовжних долинах. Високі та довгі хребти стають бар'єрами, важкими для подолання. Затримка хмар на їх схилах може приводити до збільшення кількості опадів і вихолоджування.

В розширеннях долин, захищених котловинах та в низькогір'ях оточених вищими хребтами (м. Славське, с. Головецько, с. Плав'я, с. Тухля, м. Турка) спостерігається накопичення і застій холодного повітря зимою, що сприяє продовженню залягання снігового покриву на схилах, формуванню низових туманів, інверсій температур.

Окремі вершини, навіть високі (приклад — Тростян – 1232 м) не виявляють значних впливів на проходження повітряних мас, бо вони їх легко обходять. На них мало збільшується швидкість вітру, а зміни температур і збільшення тривалості залягання снігового покриву (на лещатарських трасах у тому числі) здійснюється за рахунок абсолютної висоти та експозиції схилів.

ПРИРОДНІ  ЗОНИ

Південної  Америки

(презентація)

https://drive.google.com/file/d/0B_4mFOhj6H75bWNyY1QtczBNQkU/view?usp=sharing