Обмін досвідом

Авторські  матеріали  у  рубриці: Дидактичний  кошик. Контрольні  роботи  з  природознавства. ( 5  клас. Нова  програма - 2012р.)

Авторські  матеріали  у  рубриці: Проводимо  урок. Енергія  і  середовище. 9  клас.

Тема  уроку:  Енергія  і  середовище

Мета  уроку:  закріпити  знання  учнів  про  різні  види 

джерел  енергії. Формувати  вміння  класифікувати  первинну  енергію, визначати  переваги  та  недоліки  кожного  з  типів  електростанцій, висловлювати  власну  думку  та  формувати  власні  пропозиції  щодо  заощадження  електроенергії.  За допомогою практичних  занять  виховувати екологічне  мис-лення та бажання займатися  пошуково – дослідницькою  діяльністю. Здобуті  знання  застосовувати  на  практиці  у  повсякденному  житті.

Тип  уроку: урок  узагальнення  і систематизації  знань.

Хід  уроку:

І. Організаційний  момент.

    Привітання  вчителя  з  учнями та  гостями, присутніми  на  уроці.

ІІ. Мотивація  навчальної  та  пізнавальної  діяльності  учнів:

    Дорогі  учні, сьогодні  у  нас  незвичний  урок. Ми  покажемо  для  кожного  з  нас  і наших гостей  на  скільки  важливим  є  для  нас  збереження  електроенергії  та  нашого  довкілля  чистим. Епіграфом  нашого  уроку  стануть  слова  А.Ейнштейна:

    Відкриття  поділу  урану  загрожує  цивілізації  не  більше  запаленого  сірника. Подальший  розвиток  людства  залежить  від  його  моральних  засад, а  не  від  рівня  технічних  досягнень.

ІІІ. Актуалізація опорних  знань, умінь  та  навичок  учнів:

      Перед  тим, як  розпочати  нашу  роботу, давайте  пригадаємо  ключові  поняття  нашої  теми.

·        Що  таке  енергетика?

·        Що  ми  називаємо  ПЕКом?

·        Які  види  електростанцій  вам  відомі?

·        Як  можна  класифікувати  джерела  енергії?

·        Що  таке  енергозбереження?

1.     Клас ділиться  на  5  груп. Кожна  з  груп  обирає  собі  назву  команди, девіз  та  капітана.

Групи  отримують  від  вчителя  індивідуально-групові  завдання: за  наведеним  планом  дати  характеристику 

1       група: тепловій  енергетиці;

2       група: атомній  енергетиці;

3       група: гідроенергії річок, морських  хвиль, енергії   припливів;

4       група: сонячній  енергії  та  енергії   вітру;

5       група: біологічному паливу  і  геотермальній енергії.

План  роботи  для  групи:

1.     Сировина, яка  використовується  для  виробництва  даного  виду  енергії.

2.     Класифікація  енергоресурсу.

3.     Переваги   даного  виду  електроенергії.

4.     Недоліки  даного  виду  електроенергії.

5.     Пропозиції  щодо заощадження  електроенергії.

      Виступи  по  результатах  роботи  груп  супроводжуються  показом  слайдів, схем,  таблиць,  решта  учнів  результати  досліджень  кожної  з  груп  вносять  у свої  робочі зошити  до  таблиці.

Орієнтовні    презентації  виступів  груп  учнів

І  група                                   Теплова  енергетика

 

1	вугілля	торф	нафта	природний газ
2	Не поновлюване  джерело	Не поновлюване  джерело	Не поновлюване  джерело	Не поновлюване  джерело
3	Стабільність. Доступність. Дешева  енергія.	Можливе  використання  на  ТЕС.	Висока технологічність; Простота викорис-тання; Високий  вміст енергії; Легке  транспорту-вання.	Відносна  безпека  для  довкілля; Простота  використання; Високий  вміст енергії; Швидко  згорає; Найчистіше  джерело   невід-новної   енергії.
4	Непоновлюваність. Забруднення  дов-кілля: смог, вугіль-ний  пил, сажа, викиди чадного, сірчистого,вуглекис-лого газів; перенос радіоактивних  ре-човин  з-під Землі в атмосферу (торій, радій); знищення лі-сів. Проблеми  зберігання відходів.		Обмежений доступ. Непоновлюваність. Забруднення дов-кілля (викиди  вуг-лекислого газу,чад-ного газу, сполук  свинцю, оксидів азоту і  сірки). Небезпека виник-нення  пожеж.	Обмежений доступ. Непоновлюваність. Вибухонебезпека. Викиди  вуглекис-лого  газу.

5. Фахівці  підрахували, що  звичайними  заходами  можна  зменшити  втрати  тепла  на  5-10%.     

1. Утеплити  вікна  для  усунення  протягів.

2. Усунути  холодні  протяги  з  дверей, щілин  чи інших  місць.

3. Зовнішні  двері  повинні щільно  закриватися; для  цього  краще  скористатися  ущільнювачем ( приблизно  четверта  частина  тепла  з  наших  квартир  втрачається   крізь  щілини під дією  протягів).

4. Засклити  балкон,тоді  холодне  повітря  не  буде  потрапляти  всередину, а  тепле – не буде  виходити  назовні.

5. Якщо дозволяють кошти, обладнати так  звані  склопакети, тобто  вікна, стійкі   до  будь – яких  погодних  умов.

6. Взимку  на  звичайні  віконні    рами  потрібно  наклеїти  папір  або  використати  спеціальний  ущільнювач ( через  звичайні  вікна  може  втрачатися  до  40%  тепла).

7. Провітрювати  приміщення  потрібно  часто  і  короткочасно. Якщо  вікна  відкриті  довго, то  втрачається  енергія  і сильно  охолоджуються  стіни  і  стеля.

8. Не  розташовуйте  меблі  біля  радіаторів, не  закривайте  їх  декоративними  панелями – це  зменшує  ефективність  опалення ( фарбування  радіаторів  олійними  фарбами  знижує  тепловіддачу   на 8 – 13%, а  фарбування  цинковими  білилами  підвищує  її  на  2,5% ).

9. Якщо  в  квартирі  є  лічильник  і  регулятори  тепла  ( термостати ), то  можна частково  або  цілком  відключити подачу  тепла  на  ніч  або  коли  ви  йдете  на  роботу.

10. Якщо  ваша  кімната  дуже  холодна, утеплити  її   допоможуть  навіть  звичайні  килими  на  самих  холодних  стінах і  на  підлозі, а  також  щільні  штори  на  вікнах. Але  штори не  повинні  закривати  опалювальні  батареї, перешкоджати обігріванню  кімнати!

11. Встановіть  алюмінієвий  екран  між  радіаторною  батареєю  і  стіною. Фольга  відбиває  теплове  випромінювання  і  скеровує  його  назад  у  кімнати.

ІІ  група                     Атомна  енергетика

    Епіграфом  роботи  нашої  групи  є слова  Г.Медведєва:

Всемогутність  і  безсилля  людини  продемонстрував  Чорнобиль. І  застеріг:  не  захоплюйся  своєю  могутністю, людино, не  жартуй  з  нею. Бо  ти  і  причина, ти  й  наслідок.

1	Уран,  телурій,  плутоній.
2	Не поновлюване  джерело.
3	Доступність. Великі  кількості.
4	Забруднення  довкілля. Непоновлюваність. Проблема  захоронення відходів (відходи  дуже  небезпечні ). Ризик розповсюдження  ядерної  зброї ( з  кульки  плутонію  можна  зробити  атомну  бомбу). Важкі  наслідки   нещасних  випадків. Не  можливо  уникнути  аварій  на 100%. Атомна  енергетика  дорого  коштує.

1.     Використання  сучасної  освітлювальної  техніки ( енергозберігаючі  лампи, освітлювальні  системи )  дозволяє  заощаджувати  до  75%  електроенергії. Отже,

 1. Вимикайте  світло, коли  воно  не  потрібне.

2.     Використовуйте  енергоефективні  лампочки. Тієї  енергії, що  колись  витрачали  для однієї  лампочки, буде  досить  для  п’яти   нових  лампочок.

3.     Іноді  краще  змінити  абажур, ніж  встановлювати  додаткове  освітлення.

4.     Дайте  доступ  денному  світлу – розсуньте  фіранки.

5.     Частіше  витирайте  порох  з  лампочок  і  плафонів.

ІІІ  група

 Гідроенергія річок, морських  хвиль, енергія  припливів.

	Гідроенергія  річок	Енергія  припливів, морських  хвиль
1	Потенційна  або  кінетична енергія води, перетворена  на  електричну енергію за  допомогою  великих  і малих  ГЕС.	Механічна  енергія  припливних  пото- ків,що  використовується  для  вироб- ництва  електричної  енергії.
2	Поновлюване  джерело.	Поновлюване  джерело.
3	Економічність: Низька  вартість  води як  сировини. Низька  вартість  роботи  з водою. Не  залежить  від  погоди. Стабільна  подача  енергії   спожи- вачам. Працюють  навіть  при  t= -30ºС – -         40ºС. Малі ГЕС Збереження  природних  ландшафтів Не  погіршується   якість  води. Не  порушується природний  баланс	Екологічно  чиста  енергетика. Безкоштовна. Можливість  створювати  на  узбе- режжях  морів.
4	В  Україні  розвиток  гідроенерге- тики  припинено! Національні  кордони. Водосховища  займають  великі площі  сільськогосподарських  зе- мель.	Висота  хвилі  повинна  бути  мінімум 35  сантиметрів.

5.Гаряча  вода  зазвичай  використовується для  умивання, прийняття душу  чи  ванни, миття посуду, прибирання, а  також  прання. Є  багато  способів  економії  гарячої  води.

1.     Не  мийте  посуд  під  проточною  водою; використовуйте  корок  в  кухонній  мийці.

2.     Не  залишайте  проточну  воду, коли  чистите  зуби.

3.     Якщо  ви  відчуваєте, що  вода в  душі  або  крані  занадто  холодна, ви  можете  зменшити  подачу  холодної  води.

4.     Відремонтуйте  крани  гарячої  води, що  протікають ( за  рік  з  одного  крана  втрачається  2000  літрів  води, якщо  з  нього витікає  лише  10  крапель  за  хвилину ).

5.     При  приготуванні  їжі  не  використовуйте  більше  води, ніж  потрібно, закривайте  каструлі  кришками.

6.     При  приготуванні  їжі розмір  каструлі  повинен  відповідати  розмірам  джерела  теплоти  і  кількості  їжі, що  готується.

7.     Скип’ятивши  ранком  воду, налийте  її в  термос, і  ви  не  будете  протягом  дня кип’ятити  нову порцію води.

8.     Перед початком  прання  перевірте  програму  машини  і  мітки  на  одязі, щоб  не  використовувати  надмірно  високу  температуру  води.

ІV  група             Сонячна  енергія  та  енергія  вітру

	Сонячна  енергія	Енергія  вітру
1	Випромінювання  Сонця, що  вико- ристовується  для  одержання  гаря чої  води  й  електроенергії.	Кінетична  енергія  вітру, що  застосову ється  длявиробництва  електроенергії у  вітрових  турбінах.
2	Поновлюване  джерело.	Поновлюване  джерело.
3	Поновлюваність. Доступність. Екологічно  чисте  джерело. Дає  у  20 000  разів  енергії  біль- ше, ніж ми  споживаємо. Дешеве  виробництво.	Поновлюваність. Велика  потужність. Екологічно  чисте джерело. Вітро - енергетичний  потенціал Землі перевищує  у  30  разів  річне  спожи- вання   енергії  у  світі.
4	Нестабільність. Дорожнеча  сонячних  батарей.	Шум ( гудіння ). Великі   площі, які  займають  вітрові електростанції. Загибель  птахів  у  лопатях  вітродви-гунів.

5. У   більшості  шкіл  можна  заощадити   деякі   кошти, якщо  більш  ефек-тивно   використовувати  наявні  приміщення  та  обладнання.

1.     Вимикання  освітлення, коли   в  кімнатах  ніхто  не  працює.

2.     Ущільнення  вікон.

3.     Закривання  дверей.

4.     Вимикання  електрообладнання, якщо  воно  не  працює. 

5.     Регулювання  потужності  котлів у  вихідні  дні  та  під  час  канікул.

6.     Зменшення  використання  опалення  та споживання  гарячої  води  під  час  прибирання  та  після  занять.

7.     Перевірка  справності  кранів  та  їх  ремонт  при  необхідності. Встанов-лення  обладнання  для  економії  води  в  туалетах.

8.     Миття  вікон  для  покращення  денного  освітлення.

9.     Заміна  в  процесі  відпрацювання  старих  ламп  освітлення  на  сучасні  більш  економні.

10.                    Регулярне  чищення  ламп  та  світильників  та  заміна  їх  через  рекомендовані  виробником  періоди.

11.                    Встановлення  за  батареями  відбивачів  тепла  з  фольги.

V  група        Біологічне  паливо  і  геотермальна  енергія

	Біологічне  паливо	Геотермальна  енергія
1	Біологічна  маса: первинна (рослини, тварини,мікроорганізми)  та  вторин- на (відходи  життєдіяльності  живого) Біогаз ( с/г  і  побутові  відходи, ети- ловий  спирт ).	Постійний  потік  тепла  з  розпече- них  надр, спрямований  до  поверхні  Землі  у вигляді  гарячої  води  або пари.
2	Поновлюване  джерело.	Поновлюване  джерело.
3	Доступність. Простота  застосування. Екологічно  чиста. Дає  у 4  рази більше  енергії  ніж  ядерна  енергетика.	Геотермальні  теплові  насоси  спо- живають  дуже  мало  електрики. Можливе  застосування  у  тепли-цях. Викидають  мало  сірки. Викиди  вуглекислого  газу  міні- мальні. Займають  невеликі  площі  земель. Можна  розташовувати  будь-де. Лише  1%  тепла  достатньо  для  забезпечення  всього  людства  енергією на  4000  років.
4	Необхідність  транспортування  біомаси. Споживання  води  у  виробництві  біо- маси. Потрібні  великі  площі  для  вирощу- вання  ріпаку.	Проблема  відпрацьованих  під- земних  вод ( сильно  мінералізова- ні). Незначне  поширення  у  світі (о.Іс- лан дія, п-ів Камчатка, Гавайські  о-ви ). В  Україні  використання  цього  виду  енергії  відсутнє.

5.Безпосередньо  пов’язана  з  енергозбереженням  важко  розв’язувана  пробле-ма  сміття. Сміття – це  ресурс, що  лежить  не  на  своєму  місці. При  купівлі  якісних  товарів  ми, зазвичай, заощаджуємо  і  зменшуємо  кількість сміття. При  вторинній  переробці  алюмінію  зберігається  95%  енергії. Тому  ми  про-понуємо:

     1.  Сортувати  сміття.

2.     Ремонтуйте  і  продовжуйте  використовувати  старі  речі  замість  купівлі  нових.

3.     Здавайте  на  вторинну  переробку  усе, що можна  здати  там, де  ви  живете.

4.     Використовуйте  папір  та  інші  речі, зроблені  з  відходів.

5.     Намагайтеся  не  застосовувати  посуд  одноразового  використання.

2. Дещо  раніше  кожна  з  груп  отримала  випереджуюче  завдання – роботу  над  міні – практикумом. І  сьогодні  кожна  з  груп  представить  результати  своїх  досліджень.

Завдання  для  міні – практикумів  для  кожної  з  груп  учнів.

1. Кожний  вечір  протягом  тижня записуйте  покази  лічильника  електричної  енергії  в  один  й  той  самий  час. Щоб  з’ясувати  скільки  енергії  було  вико-ристаноза  останні  24  години, відніміть  покази  лічильника, одержані  напере-додні. Почніть  з  понеділка. Позначте  результат  хрестиком  у  відповідному  рядку  в  колонці. Через  тиждень  з’єднайте  всі  хрестики  лінією. Ви  одержи-те  графік  використання  електроенергії, спожитої  у  вашому  будинку  протя-гом  тижня. Додайте  всі  результати, щоб одержати  загальну  кількість  енергії, використаної  у  вашому  будинку  протягом  тижня. Графіки  кожного  учня  групи  нанесіть  іншим  кольором  і  порівняйте  результати. Зробіть  висновки.

       Після  сьогоднішнього  уроку, як  ви  вивчите  способи  економії  електро-енергії  та  будете  їх  застосовувати, знову заповніть  таблицю. Порівняйте  ре-зультати.
                           Вимірювання  енергії  вдома

Запишіть  використану  за  останні  24  години  енергію

КВт/год	Понеділок	Вівторок	Середа	Четвер	П’ятниця	Субота	Неділя
20
19
18
17
16
15
14
13
12
11
10
9
8
7
6
5
4
3
2
1

2. Складання  «енергетичного  паспорта»  своєї    квартири  або  будинку.

Заповніть  таблицю  1.    

Характеристика  електроспоживачів

№	Найменування	Кількість, шт	Сумарна  потужність, кВт	Час  роботи за  добу,год	Електроенергія, витрачена  за  добу, кВт.год
1	Жарівки
2	Холодильники
3	Електричні  печі
4	Пральні  машини
5	Телевізори
6	Магнітофони
7	Комп’ютери
8	Електричні чайники
9	Праски
10	Інше  устаткування

   Для  заповнення  таблиці  вам  необхідно  звернутися  за  допомогою  до  батьків. Потужність  приладу  зазначена  в  його  паспорті  або  на  самому  приладі ( приклад – жирівки ). Витрачена  енергія  обчислюється  так:

Енергія = потужність/ час  роботи

     Використовуючи  дані  таблиці  2, розрахуйте  скільки  вугілля, нафти, газу  потрібно  спалити  для  одержання  електричної  енергії, витраченою  вашою  родиною  за  добу, і  скільки  вуглекислого  газу  виділиться  при  цьому.

Таблиця  2.

№	Вид  палива	Питома  теплота  згоряння, кВт.год/кг, кВт.год/мᵌ ( для  газу )	Питома  кількість  вуглекис- лого  газу,    мᵌ/кг, мᵌ/мᵌ ( для  газу )
1	Вугілля	8,1	1,7
2	Нафта	12,8	1,5
3	Природний  газ	11,4	1,2

  Для  визначення  маси  витраченого  палива  й  об’єму  виділеного  при  цьому  вуглекислого  газу  використовуйте  наступні  формули.

Для  нафти  і  вугілля:

Маса  палива = Енергія/ ( питома  теплота  згорання ).

Об’єм  вуглекислого газу = ( маса  палива )×( питома  кількість  вуглекислого  газу ).

Для  природного  газу

Об’єм  палива = енергія/ ( питома  теплота  згорання).

Об’єм  вуглекислого  газу = ( об’єм  палива)×( питома  кількість  вуглекислого  газу ).

3.  Збільшення  часу  роботи школи  навіть  на  одну  годину  за  добу  може  збільшити  плату  за  енергію до  10%. Завдання  групи  провести  температурне  обстеження  школи, скласти  її температурну  карту. Проаналізувати  причини  виникнення  гарячих  та  холодних  зон  та  презентувати  результати.

Енергетичне  обстеження  приміщення

Клас______      Прізвище___________________Час_______     Дата________ Приміщення Місце  виміру ( біля  вікна,  дверей…). Температура, º С Рекомендована  температура,  º С

  Табличні  дані  узагальнюють  і  використовують для  побудови  температур-ної  карти  школи. На загальній  карті  інформація  може  бути  нанесена  у  виг-ляді  кольорових  температурних  зон  відповідно  до  рекомендованих  темпе-ратур, наприклад, за  допомогою  такого  кольорового  коду:

·        Синій – більше  ніж  на  4º С  нижче  від  рекомендованої  температури.

·        Голубий – нижче  рекомендованої  температури  на  1 - 4º С.

·        Зелений – до  1º С  нижче  та  до 1º С  вище  від  рекомендованої  темпе-ратури.

·        Жовтий – вище   від  рекомендованої  температури  на 1 - 4º С.

·        Червоний – вище  від рекомендованої  температури  більш  як  на  4º С.

Рекомендовані  середні  температури  повітря:

1.     Спальні  кімнати  шкіл – інтернатів  та  інтернатів  при  школах, спортивна  зала – (+16ºС ).

2.     Медичний кабінет, роздягальня  спортивної  зали – ( +20º С ).

3.     Навчальні  майстерні – ( + 15ºС ).

4.     Класні  кімнати, лабораторії, їдальні, кабінети  викладачів, адмініс-трації  та  ін. – ( +18º С ).

     При  виконанні  вимірів  треба  пам’ятати, що  в  різних  частинах  примі-щення  температура  може  відрізнятися. Вона  також змінюється  протягом  тижня  залежно від погоди, пори  року. Тому  можна  повторити  обстеження  в  різний  час  тижня, доби, року. Виміри  можуть  здійснюватися  протягом  24  годин  або тижня.

    Доцільно  створити  комп’ютерну  базу  даних, яка  б   допомагала  збирати, аналізувати  та  презентувати  інформації, що була  зібрана  протягом  декількох  років.

   У  висновках учні  дають  власні  рекомендації, як  зберігати  тепловий  стан  будівлі.

4. За  даними  власного  календаря  погоди ( учні  ведуть  власні спостереження  за  погодою  на  уроках  природознавства  у  початковій  школі  та  на  уроках   географії  у  середній  школі, можливе  використання  інтернет – ресурсу   для  даної  місцевості, даних  метеорологічних  станцій ), визначіть  кількість со-нячних  днів у  вашій  місцевості. На  основі  отриманих  даних, зробіть  вис-новок   про  можливість  використання  у  Вашому  місті (селі) системи  соняч-них  колекторів.

5. Визначте  кількість  сміття, що  викидає  ваша  родина. Для цього щодня зважуйте  сміттєвий  кошик  перед  тим, як  викинути  його  вміст і, віднявши  з  отриманої  цифри  вагу кошика, запишіть  дані  в  таблицю. Робіть  такі  виміри  протягом  тижня.

     Записуйте  щодня  різновид  сміття, що  викидається, ( овочеві  рештки, тару, поношені  речі, папір…). Приблизно  підрахуйте  скільки  відходів  може  дати  ваш  населений  пункт. Усією  родиною (групою  родин)  обговоріть, за  раху-нок  чого  можна  скоротити  кількість  сміття, що  викидається.

ІV  Підсумки  та  висновки уроку:

Тест  на  збереження  енергії

  Дайте  відповіді  на  запитання  анкети  та  перевірте, чи  вмієте  ви  заощаджу-вати  енергію ( даний  тест  можна провести  перед  початком  уроку  та  після  нього  і  порівняти  результати ).

У  нашому  домі	Так	Ні
Ми  записуємо  наше  енергоспоживання			Додайте  усі відповіді ТАК. Якщо  ви  отримали: Від  1  до  5 відповідей ТАК: вам ще  багато  чого  слід навчитися, отже  почніть уже  зараз. Від  6  до  10 відповідей ТАК: у  вас  багато  корисних навичок, які  стануть  ос- новою  для  подальшої роботи  над  над  собою.
Ми  вимикаємо  світло  в  кімнаті, коли виходимо  з неї.
Пральна  машина  завжди  повністю  за- вантажена, коли  ми  нею  користуємося.
Холодильник  стоїть  у  прохолодній  кімнаті.
Ми  не  ставимо меблі  перед  обігрівача- ми.
Ми  почали  використовувати  енерго- зберігаючі  жирівки.
Ми  користуємося  місцевим  освітлен- ням( настільна  лампа,бра, торшер ).
Ми  провітрюємо  приміщення  швидко і  ефективно   протягом  кількох  хвилин.
Ми  заклеюємо  вікна  на  зиму.
Ми  зашторюємо  вікна  на  ніч.
Ми  закриваємо   кришкою каструлю, ко- ли  готуємо  їжу.
Ми  часто  розморожуємо  холодильник.			Від  10  до  15  відповідей ТАК: ви – гарний  приклад  для всіх  інших. Від  16  до  20  відповідей ТАК: хтось  з  вашої  родини повинен  стати  міністром з  питань  охорони  дов – кілля.
Ми  миємо  посуд  у  мийці.
Ми   миємося  під  душем, а  не  прийма- ємо  ванну.
Ми  ходимо  пішки чи  їздимо  на  вело- сипеді  до  школи і  на  роботу.
Ми  знижуємо  температуру  в  приміщен- ні, коли  виходимо.
Ми  знижуємо температуру  в  приміщен- ні  вночі.
Ми  повторно  використовуємо  скло, па- пір  і  метал.
Ми  не  купуємо товари,якими  можна  скористатися  лише  один  раз.
Ми  не  купуємо товари  у  великих упаковках.
Ми  ремонтуємо  речі, замість того, щоб замінити  їх.

V   Самооцінка  роботи  груп:

№	Критерії  оцінювання роботи  в групі	К-ість  балів	Прізвище  та  ім’я  учня
1	Ви  брали  активну  участь  у  ро- боті  групи.	0-2
2	Вносили  вдалі  пропозиції, які врахувала  група.	0-2
3	Надавали  підтримку  іншим  чле- нам  групи, заохочували  їх  до  роботи.	0-2
4	Висунули  цілком  нову  ідею, що сподобалась  іншим.	0-2
5	Вдало  узагальнювали  думки інших  і  просували  роботу  гру- пи  вперед.	0-2
6	Доповідали  класу  про  резуль- тати  групової  роботи.	0-2

VI  Домашнє  завдання: 1) У  спортивному  залі  дуже  холодно. Знайдіть причини  цього. Або  навпаки. Які  способи  допоможуть  зберігати  тепло  у  залі?   2) У спекотну  погоду  вам   потрібно  зберегти  воду  холодною. Як  ви  це  зробите?

Список  використаної  літератури

1.     Білявський  Г.О., Фурдуй  Р.С.

Основи  екологічних  знань: Підручник.-К.: Либідь, 1995.-288с.

2.     Мельникова  О.В.,Праховник  А.В., Конеченков А.Є., Іншеков Є.М., Дешко В.І.

Енергозбереження. Посібник  для  учнів  загальноосвітньої  школи  з  раціонального  використання  ресурсів  та  енергії. Львів: Палітра  Друку, 2003р. – 92 с.

3.     Садкіна  В.І., Гончаренко О.В.

Географія: Підручник  для  9  класу  загальноосвітніх  навчальних  закладів.- Харків: Оберіг, 2009.-288 с.: іл., карти.

4.     Юдасин  Л.С. Энергетика: проблемы  и  надежды. М.,1990. 205 с.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

www.necin.com.ua

УЧИТЕЛЯМ  ГЕОГРАФІЇ  

КОРИСНІ  САЙТИ

http://ukr-tur.narod.ru/ Географія в школі. Географія в школі на сайті "Світ географії та туризму": розробка уроків, виховні заходи, методичні рекомендації.

http://vadilla.mov.su/ Учитель географії.

На даному сайті можна знайти розробки уроків з географії, природознавства та Я і Україна для спеціальної школи, різні заходи, вікторини, матеріали по корекції, матеріали для роботи класного керівника.

http://www.uroki.net/docgeo.htm Розробки уроків та багато іншої корисної інформації. http://www.ukr-tur.narod.ru/ - Світ географії та туризму.

РОЗВИТОК  НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНИХ  КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ  НА  УРОКАХ  ГЕОГРАФІЇ

Складні   процеси, що відбуваються в нашій державі,   зумовлені суперечностями  соціального,  економічного та   політичного  становлення,   висувають      важливе    завдання   для  освіти – формування  компетентної  особистості, здатної   до   творчої   самореалізації,  до  навчання   впродовж   усього  життя.   Вимоги  до    навчальних  закладів – забезпечити  соціальну  адаптацію  учнів,  підготувати   випускників  до  реального  життя.  Система освіти   повинна   орієнтуватися    на   особистість,   яка   буде   відзначатися самостійністю, самодостатністю, творчою активністю.

Знання,   вміння  та   навички,  які  учні   набувають, навчаючись  у школі   є  важливими.  Актуальності   набуває   поняття   компетентності  учня,   що визначаються багатьма  чинниками, оскільки  саме  компетентності  є  тими  індикаторами,   що дозволяють  визначати  готовність  учня - випускника  до  життя,  його подальшого особистого розвитку  й до активної  участі  в  житті суспільства. Тому є важливим змінюватись  та  пристосовуватись до   нових  потреб  ринку  праці,  оперувати  й управляти    інформацією, активно  діяти,  швидко    приймати   рішення, постійно навчатися. 

   Компетенція  - коло питань, в  яких людина  добре усвідомлена, володіє певними  знаннями  та досвідом.

Набуття   життєво   важливих     компетентностей   може  дати    людині  можливості  орієнтуватись у сучасному суспільстві,в інформованому просторі. Компетентністний    підхід   зумовлює  чітку  орієнтацію   на   майбутнє,   що виявляється в можливостях побудови  своєї освіти з урахуванням  успішності  в особистій  та професійній діяльності.

  Тому, метою  даної  роботи  є  узагальнити  теоретичні  відомості  з  даної  методичної  проблеми, показати  на  основі  власного  педагогічного  досвіду,  як    підвищити  рівень  навчальних  досягнень   з   географії  на  підставі системної    підготовки    учнів  до  самоосвітньої   діяльності,   формувати  самоосвітню  компетентність та створити  умови  для саморозвитку школяра. Розробити  алгоритм  діяльності  вчителя  щодо  формування  навчально-пізнавальної  компетентності  учнів  з  різним  рівнем  навчальних  досягнень.

Науково-теоретичні  засади  щодо  розвитку  навчально-пізнавальної  компетентності  на  уроках  географії

Навчально-пізнавальна   компетентність – це  здатність  особистості до   самостійної  пізнавальної  діяльності, коли  особа  здобуває  знання  з  різних  джерел  інформації, до  організації  власного навчального простору,  вибору  і  застосування ефективних  форм  навчання  та   інтелектуального розвитку.

Важливий  вплив  навчального  закладу  на  ступінь  соціально    адаптації  учнів  має  навчально-пізнавальна  діяльність;  школяр  вміє:

·        ставити ціль і організовувати  її  досягнення,  уміти  пояснити  ціль;

·        планувати, аналізувати, давати самооцінку своєї пізнавальної  діяльності;

·        ставити   пізнавальні   задачі  та  висувати   гіпотези,    вибирати     умови  проведення спостережень  володіти  вимірювальними  навичками, працювати  з  інструкціями,  описувати результати,  формулювати  висновки;

·        задавати  питання  до  явищ,   які спостерігаються, відшукувати  причини  явищ;

·        виступати  усно  чи    письмово    про    результати    свого    дослідження   з  використанням  комп’ютера,  інших  технологій.

Компетентності   саморозвитку  та  самоосвіти   пов’язані  з   потребою   і готовністю   постійно   навчатися,   а   знання     складає   основу  будь - якої  компетентності,  отже ,   формування       саме      навчально-пізнавальної  компетентності вважається одним із найважливіших завдань сучасної школи.

У  загальноосвітніх  навчальних  закладах  навчаються  школярі  з  різним  ставленням до навчання. Небажання вчитися спричинено сукупністю причин  та  основною можна вважати зниження інтересу до  навчання. Якщо учень  отримує  складні  для  його  розвитку завдання,  на  які  він не  може  знайти  відповіді,  то   від цього втрачає впевненість у собі, виглядає малоздатним до навчання, знижується мотивація до навчання,  дитина    перестає  вчитися. От  і виступає  на  чергу  дня  соціально адаптований  урок,  ну  якому  учитель, знаючи індивідуальні  особливості  учнів,  створює  на уроках умови  для  формування  і  прояву соціальних,  інформаційних  та  комунікативних   компетентностей.

  Компетентнісний  підхід  проголошує  підготовку  людини,  яка знає  не  набір  фактів,  а  засоби  їхнього   технологічного  отримання,  розуміє  значення  самоосвіти  і  все  більше  застосовує  її  в  навчанні  і  практичній  діяльності.

«Говорячи  мовою  сучасної  педагогічної  науки,  сучасний зміст  шкільної  освіти  і  географічної  зокрема  повинен  забезпечувати  формування  засадних  компетентностей, які  дозволять  учневі  не  тільки  успішно  функціонувати в  сучасному  суспільстві, але  й  діяти  самостійно, творчо, відповідально». (Назаренко Т.  Умови  та  етапи  впровадження  профільного  навчання  географії//  Педагогічні  науки.  – 2010.-№2).  

Очікувані  результати   від  організації  роботи  в  такому  напрямі – задіяти  в  навчанні  такі  ресурси,  які  пробуджуватимуть  і  підтримуватимуть  в учнів  інтерес  до  пізнання  нового.  Учитель  не  нав’язує  учням  власне  бачення, а  разом  з  ними  формулює  цілі  і  будує  навчальний  процес,  в якому  крім  засвоєння  « готових», «завершених» знань  і вмінь  набувається  досвід  їхнього  використання в  різних  сферах  діяльності,  особистісний  досвід  мислення ,  що  стане досвідом  взаємин   учнів із  навколишньою  дійсністю, із  природою, суспільством.[5]

1.1.Розвиток навчальних  компетентностей  на  уроках                           географії.

  Навчання  географічній  науці -  це  складний  і  довготривалий  процес, який  під  час  вивчення  включає  в  себе інші важливі   предметні  компетенції, без  яких  навчання  не  може  бути  якісним. Такими  навчальними  компетенціями  є:

1)    Картознавча ( картографічна) компетентність.

2)    Інформаційна  компетентність.

3)    Компетентність  саморозвитку  і  самоосвіти.

4)    Компетентнісно  зорієнтована  задача.

    Під час вирішення різних навчальних і практич­них завдань у житті одним з головних джерел знань була і залишається географічна кар­та. Вона не тільки містить інформацію про об'єкти і явища, але й є наочним посібником, що допомагає створити уявлення про про­сторове розміщення, поняття про просторово територіальні зв'язки, природні особливості території. За картами однієї території, ство­рених у різний час, можна визначити законо­мірності її зміни в часі і просторі.

   Сучасний урок географії відрізняється від інших навчальних уроків саме наявністю кар­ти і роботи з нею.

У процесі вивчення курсу загальної гео­графії (6 клас) учні формують картознавчі компетенції через уміння орієнтуватися на  місцевості, визначати азимут, складати і чи­тати план місцевості й топографічну карту, користуватися масштабом, градусною сіткою географічних карт, описувати за картою окре­мі об'єкти, форми поверхні, водойми, моря й океани, вміти показати великі держави сві­ту, розселення різних етносів тощо.

    Одним із головних завдань курсу «Геогра­фія материків і океанів» (7 клас) є розширення форм роботи з різними за змістом і масштабом картами (загальні, тематичні, фізичні, мате­риків, регіонів, країн тощо). Під час вивчен­ня навчального матеріалу семикласники пра­цюють з картами: фізичною, часових поясів, будови земної кори, кліматичною, ґрунтів, природних зон, політичною, комплексною. Проте самостійне використання кожної з на­званих тематичних карт неможливе без вико­нання низки певних завдань і вправ.

    Для якісного виконання практичних робіт семикласники мають опанувати прийоми, які в сукупності й складають уміння читати різ­ні види карт та працювати з ними. Розвиток у семикласників уміння аналізувати карти та використовувати їх як джерело різноманітної інформації сприяє формуванню їхньої інфор­маційної компетенції. Уміння працювати з різними за змістом картами є одним з най­важливіших показників якості підготовки учнів у цьому курсі географії.

   Під час вивчення курсу «Географія Укра­їни» (8-9 класи) учні ознайомлюються з тим, як працювати з адміністративно-політичною, фізичною та економічними картами України, тому що під час вивчення майже всіх фізико- та економіко-географічних об'єктів доводиться постійно звертатися до карт, знаходячи на них ці об'єкти. Крім того, більшість практичних робіт курсу вимагає самостійного використан­ня учнями економічних карт, уміння порівню­вати їх з фізичними та іншими видами карт.

   Курс «Соціально-економічна географія світу» (10 клас) вимагає систематичної робо­ти з географічними картами. Під час вивчен­ня курсу в учнів формується цілісне уявлення про світ, взаємозв'язок природи, населення, господарства Землі. Десятикласники вчаться просторово мислити, аналізувати й узагаль­нювати. Саме цьому сприятимуть картознавчі компетенції.

    Особливим видом роботи і формування картографічних знань є робота з контурною картою. В усіх шкільних курсах географії є практичні роботи на контурній карті — впіз­нати на «німій» контурній карті територію, регіон, країну, річку, море, океан тощо, на­звати їх, прив'язати до них інші географічні об'єкти, що посилює практичну компетент­ність школяра.

У програмі кожного навчального курсу передбачено засвоєння певної кількості назв географічних об'єктів, а засвоюються геогра­фічні назви продуктивно лише під час роботи з картою.

    Картознавча компетенція внесена до кри­теріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з географії.

Сучасні підручники містять багато карто­графічного матеріалу, за допомогою якого вчи­телі формують в учнів картографічні поняття, уміння і навички — основу картознавчної компетенції. Ефективність цієї роботи зале­жить від того, наскільки вчитель знає основи картографії, зокрема, в яких картографічних проекціях побудовано карти підручника, яки­ми картографічними способами передано їхній зміст, які саме практичні завдання можна за ними виконувати.

     Творчий учитель спроможний реалізува­ти поставлене суспільством перед школою за­вдання: сформувати людину, здатну творчо мислити, приймати рішення, мати власну по­зицію, адаптуватися до умов життя, здатну до мобільності, швидкої зміни соціальних ролей, тобто бути людиною компетентною, успішною і сприяти розвитку суспільства.[9, с.15]

   Інформаційна компетентність — уміння  добувати, осмислювати, використовувати інформацію.

   Однією з головних якостей сучасної особистості повинно стати вміння працювати з інформацією, збирати її, обробляти, використовувати. Такі на­вички допомагають учням створювати творчі робо­ти — презентації з різних тем, що можуть бути ви­користані на будь-якому уроці.

  Компетентність саморозвитку і самоосвіти — це бажання і вміння оволодівати за власною ініціативою предметом знань,  обсягом і джерелами пізнання.

   Навички самоосвіти і саморозвитку можна формува­ти за допомогою досліджень, навчальна практика при­йому «Своя опора». Його можна використовувати як для індивідуального повторення, так і для організації роботи в групах. Наприклад, кілька сильних учнів за­здалегідь одержують творче домашнє завдання: склас­ти опорні конспекти різних вивчених тем. На одному з уроків вони стають тренерами. Клас розбивається на групи, з кожною з яких працює такий тренер зі  своїм опорним конспектом. Він дає якесь завдання:  скласти список питань з теми, що повторюється, чи  знайти помилку, що заздалегідь спеціально внесена в конспект.[3,с.56-57]

Компетентнісно зорієнтовані задачі

    Компетентнісно зорієнтована задача — вид навчального завдання зі специфічною струк­турою, виконання якого потребує задіяння  наявних або освоєння нових предметних і загальнонавчальних знань і вмінь з метою розв'язання побудованої на предметному й життєвому матеріалі проблемної ситуації.

Компетентнісно зорієнтовані задачі містять не лише вказівку на дії, які потрібно викона­ти («Доведіть», «Прочитайте і скажіть», «Ви­значте» тощо), а й «інструкцію» («Для цього прочитайте...»), посилання на джерело (текст поезії, фрагмент прозового твору тощо). На­приклад: («Прочитайте уважно слова першого новобранця (переказ «Прийом у запорожців»). Розкажіть на основі їх аналізу про характер хлопця»). Іноді компетентнісно зорієнтовані задачі можуть містити і питання: Прочитайте уважно розмову між Силуном і Карпом (легенда «Як виникли Карпати»), Що ви можете сказати на основі аналізу тексту про характери героїв?

Для формування предметної (літератур­ної) чи загальнопредметної (читацької) компетентностей використовуємо побудовані на літературному матеріалі філологічні задачі.

Комплексні задачі містять опис певної життєвої проблеми, для розв'язання якої учень має застосувати (або набути) необхідні знання і вміння. Саме під час розв'язання комплексно: задачі реалізується одна з ключових ознак ком­петентності — ситуативність прояву.

Структура комплексних задач

·        опис життєвої ситуації, яка мотивує учня на виконання (у філологічній задачі здебільшого відсутня)

·        завдання у формі задачного формулювання (вказується форма представлення результату: схема, конспект, відповідь з трьох (п'яти, десяти) речень, повідомлення обсягом 0,5 сторінки (однієї, двох тощо)

·        джерело (текст), що містить необхідну для виконання завдання інформацію

·        відповідь (відсутня у завданні)

·        бланк відповіді (за потреби)

·        інструмент перевірки (ключ, модельна відповідь, аналітична шкала)[13]

1.2.Створення  умов для розвитку  пізнавальних  компетент-

ностей  на  уроках  географії.

 Урок був і залишається надалі основною формою організації навчання в школі. І, незва­жаючи на те, що йому відведено досить незнач­ний проміжок часу, — це найвідповідальніший і, мабуть, найскладніший етап навчального про­цесу. Адже від успішності кожного окремого уроку залежить якість шкільної освіти в ціло­му. Ось чому основні зусилля і вчених-теоретиків, і методистів, і вчителів-практиків спрямо­вані на вдосконалення саме цього виду занять, на пошук нових форм, методів та прийомів — цікавих, нестандартних, а головне ефективних.

   Міцно увійшли до шкільної практики так звані нестандартні уроки, основна мета яких — пробудити й утримати інтерес учнів до вивчення предмету, до навчання в цілому, а та­кож розвиток особистісних здібностей дитини. Підготувати такий урок — непроста справа навіть для досвідченого вчителя. Це потребує значних зусиль, великих витрат часу. Важли­вим також є те, щоб учитель не зосереджував­ся тільки на ефективності зовнішньої сторони проведення заняття, а вміло поєднав нестан­дартність форми уроку з його ефективністю.Пе­ретворювати нестандартні уроки на головну або єдину форму роботи недоцільно, але поєднува­ти їх з «педагогічною класикою» потрібно.

 Пізнавальний інтерес — це вибіркова спрямованість особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності та власне процесу ово­лодіння знаннями, це інтерес до глибоко свідо­мого пізнання.

У центрі уваги учнів опиняється проблема (пізнавальні завдання), яку потрібно вирішити.

  Пізнавальний інтерес як прагнення не лише пізнати закономірності теоретичних основ, але й застосувати їх на практиці, активно вплину­ти на світ, що вимагає від особистості глибоких знань і стійких переконань.

Динаміка розвитку інтересу:

Цікавість → Допитливість →Пізнавальний інтерес →Теоретичний інтерес

     Перелічені стадії інтересу тісно переплете­ні, взаємопов'язані й можуть співіснувати на­віть на одному й тому ж рівні: учні переходять від зацікавленості (перша стадія) до допит­ливості (друга стадія) і далі — до розкриття причинно-наслідкових зв'язків (третя стадія).

  Необхідно постійно стимулювати пізнаваль­ні інтереси. Головними напрямами стимулюван­ня пізнавальних інтересів є добір змісту мате­ріальну та раціональна організація діяльності.

Розвиток здатності здійснювати пізна­вальну діяльність має різні рівні.

І рівень — засвоєння забезпечується сприй­няттям, усвідомленням та запам'ятовуванням матеріалу.

II рівень — дозволяє використовувати знання за незвичайних умов, що вимагають творчого підходу до використання знань, наявних в учня.

  Процес формування пізнавального інтере­су до географії відбувається під впливом бага­тьох факторів.

  Вирішальними є такі: зміст предмету і ме­тоди навчання; діяльність учня.

  На перший погляд зміст предмета важко вважати вирішальним фактором, але він реа­лізується через методи навчання та діяльність учнів на уроці.

   Об'єктивно необхідним є розумне поєднан­ня методів навчання (словесних, практичних, наочних); необхідним є врахування конкретної ситуації: зміст навчального матеріалу і рівня підготовки класу, рівня педагогічної майстер­ності вчителя, наявності необхідних засобів навчання, емоційно-психологічної атмосфери конкретного класу, його стосунків з учителем.

Лише застосування методів, заздалегідь обміркована різноманітність прийомів і форм навчання в межах теми й курсу в цілому, а  потім і під час планування наступних курсів ма­ють вирішальний вплив на формування пізна­вальних інтересів.

Навчання — підґрунтя розвитку пізна­вального інтересу учнів.

До стимулів, що посилюють пізнавальний інтерес до змісту навчання, належать:

·        новизна навчального матеріалу;

·        історичний підхід до змісту знань;

·        відповідність сучасним досягненням науки;

·        практична значущість.

До стимулів, пов'язаних з організацією пізнавальної діяльності, належать:

·        різноманітність форм самостійності роботи учнів;

·        опанування учнями нових способів пізна­вальної діяльності;

·        проблемність у навчанні;

·        елементи дослідження (різні творчі та практичні роботи).

  Творча активність школярів сама собою не виникає, її постійно треба стимулювати вчителю.

  Вона формується та створюється змістом навчального матеріалу; методами та прийомами навчання, особистістю вчителя та під впливом внутрішніх потреб, бажанням учнів навчатися.

  Важливо здійснити оптимальний вибір методів навчання як засіб активізації пізна­вальної діяльності учнів.

  Обсяг інформації дедалі розширюється і в майбутньому учням буде важко засвоїти всі необхідні знання.

  Багато нинішніх знань швидко старіють. Наші сучасні учні приблизно сорок років пра­цюватимуть за певним фахом. Суспільство та технології впродовж цього часу змінювати­муться, тому їм потрібно буде постійно здобу­вати нові знання. Саме методи проблемного навчання покликані задовольнити ці потреби.

   Основою навчання є проблемні запитання, активна участь учнів у навчанні, стимулюванні потягу дитини до знань. Тільки сам учень може «навчитися», а завдання вчителя — сприяти цьому, і лише в окремих випадках — учити (у традиційному розумінні цього поняття).

  Суть проблемного навчання полягає у ство­ренні перед учнями проблемних ситуацій, усві­домленні, сприйнятті і розв'язанні цих ситуацій у процесі спільної діяльності учнів і вчителя,

Можна використовувати в дидактиці ме­тоди проблемного навчання:

1)    проблемний виклад навчального матері­алу вчителем;

       2) частково-пошуковий:

а)      учні залучаються до розв'язання проблеми тільки на окремих її етапах, а саму  проблемну ситуацію створює вчитель;

б)      проблемну ситуацію створює теж учитель,а розв'язують її учні в процесі самостійної  діяльності;

3)      навчально-дослідницький — учні самі бачать і формулюють проблему, самостійно  розв'язують її.

  Застосування на уроках географії методів проблемного навчання в їхньому взаємозв'язку з інноваційними технологіями сприяє активі­зації навчально-виховного процесу, удоскона­ленню форм і методів сучасного уроку, відкри­ває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учас­ників навчального процесу до активного на­буття знань.

   Інтерактивне навчання є шляхом пізнаваль­ної діяльності учнів. В інтерактивному навчанні головним є те, що навчальний процес відбува­ється за умов постійної взаємодії всіх учнів.

  Це співнавчання, взаємонавчання. де вчитель і учень є рівноправними суб’єктами  пізнавальної діяльності. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передба­чає спільне розв'язання проблем, формування особистісних цінностей, навичок і вмінь, ство­рення атмосфери співпраці.[6, с.17-18]

   Інтерактивне навчання спрямоване не на навчальний предмет і подання учневі певної суми знань, а перш за все — на розвиток осо­бистості учня.2.2.Алгоритм діяльності вчителя щодо формування навчально-пізнавальної компетентності учнів

Самоосвітньої компетентності учнів  включають  в  себе:

·        самопізнання, самооблік, саморозвиток, саморозуміння, самореалізація в різних видах творчої діяльності;

·        організація власних прийомів самонавчання;

·        впорядкування власних знань, знаходження зв’язків між ними;

·        критичне осмислення отриманої інформації;

·        самооцінка, самоаналіз, самоконтроль, самореалізація.

Ступінь готовності учнів до самоосвіти за напрямами:

·        якість знань з базових предметів;

·        мотивація;

·        загально-навчальні вміння;

·        операції розумової діяльності;

·        уміння самореалізації.

Диференційовані групи учнів за рівнем їх підготовленості до самоосвіти.

Початковий рівень:

·        вивчає інтереси, схильності, можливості учнів;

·        стимулює мотивацію пізнавальної діяльності;

·        надає учням відповідну інформацію щодо здійснення процесу самоосвіти;

·        формує самоосвітні вміння;

·        готує рекомендації щодо можливостей корекції знань з окремих навчальних тем;

·        постійно ненав’язливо контролює діяльність школярів.

Середній рівень:

·        навчає вмінню організовувати самостійну пізнавальну діяльність;

·        надає консультації щодо можливостей корекції знань з окремих навчальних тем;

·        вчить самостійно організовувати пізнавальну діяльність, оцінювати й коригувати її.

Достатній рівень:

·        пропонує завдання для самоосвіти з урахуванням індивідуальних особливостей школярів;

·        визначає шляхи корекції знань, розвитку учнів;

·        складає програми самоосвіти з урахуванням запитів та пізнавальних можливостей дітей.

Високий рівень:

·        консультує, координує діяльність школярів;

·        надає рекомендації щодо напрямків самоосвіти та методів пізнавання, можливостей саморозвитку, самовиховання;

·        разом із учнями  визначає шляхи самоосвіти.

Здійснює моніторинг цієї діяльності:

·        відслідковує рівень сформованості самоосвітньої компетентності;

·        коригує власну й учнівську діяльність за результатами моніторингових досліджень.

Типи пізнавальної діяльності учнів у формуванні географічної компетентності.

Обдаровані:

мають добру пам'ять, розвинуте логічне мислення, швидко читають вголос і про себе, вміють малювати, креслити, володіють інформацією поза програмою, на  уроці засвоюють 85-90% матеріалу в нових нестандартних умовах, завдання творчого плану даються легко. Розвинена просторова уява. здатні розв’язувати проблемні питання. Ставлять безліч запитань, допитливі, висловлюють «дикі» думки та ідеї.   Легко вчаться, достатньо 1-2 рази повторити, щоб запам’ятати і зрозуміти матеріал, конструюють абстракції, прагнуть зробити власні висновки.

Уважно придивляються до життя і все помічають. Критично ставляться до себе й   до  інших і оголошують це.

Орієнтовані завдання для формування географічної компетентності обдарованих учнів.

Тема: Рельєф України. Тектонічні структури. Геологічна будова Мінерально-сировинні ресурси 8 клас.

·        Підготувати  презентацію   «Рельєф своєї місцевості».

·        Розробити проект «Яри та балки. Заходи щодо зменшення  їх  площ».

·        Зробіть висновок щодо забезпеченості корисними копалинами України.

·        Порівняйте рельєф західної і східної частини України. Поясніть відмінності, зробіть висновок.

·        Охарактеризуйте типи земної кори, які є в межах території України

·        Користуючись фізичною та тектонічною картами , дайте характеристику   масивів і западин в межах платформи на території України.

·        Охарактеризуйте родовища корисних копалин на території Львівської області. Дайте їм господарську оцінку.

Здібні:

мають добру пам'ять, розвинуте логічне мислення, швидко читають, мають хорошу моторику письма, володіють просторовою уявою явищ, на уроці запам’ятовують до 85% матеріалу, вміють застосовувати знання в нестандартних ситуаціях. Завдання творчого характеру виконують з задоволенням.

Цікавляться навчальним  матеріалом, швидко його сприймають, виголошують  хороші  думки  та  ідеї. Наполегливо працюють, вчаться легко, потребують 4-6 повторень. Розуміють ідеї, люблять послідовність, задоволені своїми успіхами у навчанні.

Орієнтовані завдання для формування географічної компетентності учнів з  високим  рівнем  навчальної  діяльності.

Тема: Рельєф України. Тектонічні структури. Геологічна будова Мінерально-сировинні ресурси 8 клас.

·        Поясніть, чому нині так важливо раціонально використовувати природні ресурси і охороняти довкілля?

·        Класифікувати природні ресурси за типами і видами, пояснити їх використання.

·        Схарактеризуйте Придніпровську височину за відомим типовим планом.

·        Що розуміють під антропогенними формами рельєфу, назвати антропогенні форми рельєф своєї місцевості.

·        Дати характеристику родовищ нафти і газу на Україні.

·        Пояснити, як екзогенні та ендогенні процеси впливають на розвиток рельєфу України.

·        Користуючись відповідними картами атласу поясніть, чим зумовлена різноманітність корисних копалин в Україні?

Достатній  рівень:

мають добру пам'ять, розвинене мислення, швидко читають і пишуть, практичні роботи виконують тільки з докладним інструктажем, виконують роботи по аналогії; на уроці засвоюють 60-70% матеріалу. Для розуміння матеріалу необхідне кількаразове повторення. Пояснюють причинно - наслідкові зв’язки, можуть безпомилково працювати з картографічним матеріалом. Вміють наводити приклади взаємодії людини і природи.

Орієнтовані завдання для формування географічної компетентності учнів з  достатнім  рівнем  навчальної  діяльності.

Тема: Рельєф України. Тектонічні структури. Геологічна будова Мінерально-сировинні ресурси 8 клас.

·        Спробуйте пояснити, чому на більшій частині території нашої країни переважає рівнинний рельєф?

·        Назвіть і покажіть найбільші рівнини України.

·        Назвіть і покажіть гірські системи України, вкажіть найвищі вершини.

·        Розглянувши малюнки «Форми рельєфу України», поясніть, які з процесів: ендогенні чи екзогенні вплинули на формування рельєфу.

·        Назвати основні тектонічні структури України, зобразити їх схематичний малюнок.

·        Розпізнати на тектонічній карті, назвати і показати тектонічні структури України.

·        В межах якої тектонічної структури знаходиться наша область?

·        Як визначити відносний та абсолютний геологічний вік порід?

·        У якому геологічному періоді утворилося кам’яне вугілля Донбасу і Львівсько-Волинського басейну?

·        Назвіть основні групи мінерально-сировинних ресурсів.

·        Порівняйте Донецький і Львівсько-Волинській кам’яновугільні басейни за планом: положення, коли розпочали видобувати, марки вугілля, запаси, перспективи.

·        Схарактеризувати за типом планом Придніпровську низовину.

Середній  рівень:

читають і пишуть повільно. Для розуміння матеріалу необхідне кількаразове повторення інформації вчителя, а потім самостійна робота. Практичні роботи виконують тільки по аналогії з докладним інструктажем.  Самостійно дають більшість визначень, відтворюють значну частину навчального матеріалу. За допомогою вчителя встановлюють причинно-наслідкові зв’язки.

Орієнтовані завдання для формування географічної компетентності учнів з середнім рівнем  навчальної  діяльності.

Тема: Рельєф України. Тектонічні структури. Геологічна будова Мінерально-сировинні ресурси 8 клас.

·        Розглянути малюнки форм рельєфу України, яку різницю ви помітили?

·        Назвіть, які форми рельєфу зображено на цих малюнках?

·        Описати, який рельєф характерний

для рівнин,

для височин,

для гір (вказати основну особливість для цих форм рельєфу).

·        Як називається форма  рельєфу, на якій ми живемо?

·        Що вивчає наука «тектоніка»?

·        Які тектонічні структури присутні в будові території України?

·        Назвіть основні групи корисних копалин.

·        Які корисні копалини є в надрах України?

·        Розглянути малюнки «Мінеральні скарби України», запам’ятайте їх назви, повторити для учнів класу.

Умовно – проблемні:

читають і пишуть повільно, при письмі букви стрибають, пишуть нерозбірливо, погано    запам’ятовують    прочитане,   краще – розповідь вчителя, але ненадовго – інформація до наступного уроку стирається.

Відтворюють текст підручника, дають нечітке визначення основних понять і термінів. Роботу  практичну   виконують   лише   за   зразками, під  час  відповіді намагаються заглянути   у   підручник. Дають   нечіткі   характеристики  об’єктів. Можуть самостійно розрізняти окремі поняття.

Орієнтовані завдання для формування географічної компетентності учнів з початковим рівнем  навчальної  діяльності.

Тема: Рельєф України. Тектонічні структури. Геологічна будова Мінерально-сировинні ресурси 8 клас.

·        Розглянути малюнки форм рельєфу України, яку різницю ви помітили?

·        Назвіть, які форми рельєфу зображено на цих малюнках?

·        Описати, який рельєф характерний

для рівнин,

для   височин,

для гір (вказати основну особливість для цих форм рельєфу).

·        Як називається рівнина, на якій ми живемо?

·        Що вивчає наука «тектоніка»?

·        Які тектонічні структури присутні в будові території України?

·        Назвіть основні групи корисних копалин.

·        Які корисні копалини є в надрах України?

·        Розглянути малюнки «Мінеральні скарби України», запам’ятайте їх назви, повторити для учнів класу.

Слабкі:

розрізняють   окремі    явища  та  об’єкти,   відтворюють     окремі   факти   на елементарному  рівні,   дають    нечіткі    характеристики,  за  допомогою   вчителя розрізняють окремі поняття.

Орієнтовані завдання для формування географічної компетентності учнів з початковим рівнем  навчальної  діяльності.

Тема: Рельєф України. Тектонічні структури. Геологічна будова Мінерально-сировинні ресурси 8 клас.

·        Назвати  і  показати  на  фізичній   карті України   основні    низовини, височини, гори.

·        Пояснити, чим відрізняється ці елементи рельєфу один від одного.

·        Вказати, що називаємо рельєфом.

·        Розпізнати за малюнками форми  рельєфу, що характерні для території України.

·        Назвати тектонічні структури, які ми вивчили.

·        В межах якої тектонічної структури знаходиться наша територія?

·        За  малюнками  розпізнати   тектонічні  структури:  кристалічний  щит, платформа, западина, складчаста споруда.

·        Що називаються гірськими породами?

·        Назвати гірські породи нашої місцевості.

·        Що називається корисними копалинами, які корисні копалини ви знаєте?

·        Розпізнати корисні копалини з колекції гірських порід.

Таке  цілеспрямоване  навчання  з  урахуванням  особистості  школярів, посильність   завдань  привчає  до  «уміння  учитися  самостійно». Висновки

    На  сучасному  етапі  розвитку  педагогічної  науки  компетентності  є  тими  індикаторами,   що дозволяють  визначати  готовність  учня - випускника  до  життя,  його подальшого особистого розвитку  й до активної  участі  в  житті суспільства. Тому є важливим змінюватись  та  пристосовуватись до   нових  потреб  ринку  праці,  оперувати  й управляти    інформацією, активно  діяти,  швидко    приймати   рішення, постійно навчатися. 

Навчально-пізнавальна   компетентність – це  здатність  особистості до   самостійної  пізнавальної  діяльності, коли  особа  здобуває  знання  з  різних  джерел  інформації, до  організації  власного навчального простору,  вибору  і  застосування ефективних  форм  навчання  та   інтелектуального розвитку.

     Навчальними  компетенціями  є:

1)    Картознавча ( картографічна) компетентність.

2)    Інформаційна  компетентність.

3)    Компетентність  саморозвитку  і  самоосвіти.

4)    Компетентнісно  зорієнтована  задача.

  Пізнавальний інтерес — це вибіркова спрямованість особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності та власне процесу ово­лодіння знаннями, це інтерес до глибоко свідо­мого пізнання.

Ме­тодами   проблемного навчання  є:

1)    проблемний виклад навчального матері­алу вчителем;

       2) частково-пошуковий;

       3) навчально-дослідницький — учні самі бачать і формулюють проблему, самостійно  розв'язують її.

Інтерактивне навчання є шляхом пізнаваль­ної діяльності учнів. Завдання для  проведення  уроків  учитель  повинен  підбирати  із  врахуванням  сформованих географічних  компетентностей учнів.

   Цілеспрямоване  компетентнісне  навчання  з  урахуванням  особистості  школярів, посильність і  диференційованість   завдань  привчає  до  «уміння  учитися  самостійно». 

ЛІТЕРАТУРА

1.     Бондар Л. Проблема громадської компетентності//Директор школи, ліцею, гімназії, - 2003. - №3, - с.64.

2.     Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти // Освіта України. – 2004. - №5.

3.     Друпп О.В. Формування  ключових  компетентностей  через  упроваджен-ня  теорії  розв’язання винахідницьких  задач. // Ж.  Географія №  13-14 , 2009р.   ВГ «Основа».- С.54-57.

4.     Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід/О. Помету, Л. Пироженко, - К.: АПН., 2002.

5.     Компетентнісний  підхід у  сучасній  освіті:  світовий  досвід  та українські перспективи. Бібліотека з освітньої політики,/ під редакцією О.В. Овчарук - К.: «К,І,С,»  2004.

6.     Корень Л.О. Підтримка  пізнавального  інтересу  на  уроках  фізичної  географії// Ж.  Географія №  7-8 , 2015р.   ВГ «Основа».- С.17-19.

7.     Критерії  оцінювання  навчальних досягнень  учнів у системі  загальної середньої освіти.  Наказ  МОН України  від05.05.2008р. № 371.

8.     Овчарук О. Компетентності як ключ до оновлення змісту освіти // Стратегія реформування освіти в Україні. – К.:К.І.С.», 2003. – с. 13-41.

9.     Олійник  А.Ю. Картознавча  компетентність  у   шкільних  курсах  географії// Ж.  Географія №  7-8 , 2014р.   ВГ «Основа». – С.15-16.

10.                       Родигіна І. Формування основних груп компетентності учнів: можливості продуктивного навчання // Директор школи, ліцею, гімназії, - 2004,- №2-3, - с. 180-184.

11.                       Стадник І.І.  « Зміна  освітніх  парадигм. Як це  позначилось  на шкільній географії»    Ж.  Географія №  1-2 , 2014р.   ВГ «Основа».

12.                       Терещенко Т.М. « Мотивація  навчальної діяльності  на  уроках  географії» Ж.  Географія №  10, 2013р.   ВГ «Основа».

13.                       Фасоля А.М. Компетентнісно  зорієнтовані  завдання: проблеми  термінології, типології, створення// Ж.  Географія №  23-24 , 2014р.   ВГ «Основа». – С.3-9.

14.                       Фещенко Т., Дербенева А. Тематичне оцінювання – крок до підвищення навчальних досягнень// Управління освітою, - 2003, №2, - с. 38-39.

Авторська  рецензія  на  підручник  географії  за  6  клас,
 автори  В.М.Бойко, С.В.Міхелі

      У  підручнику  авторів  В.М.Бойко, С.В.Міхелі  Географія  6  клас  видавництва  «СИЦИЯ», 2014  року  повністю  дотримані  вимоги  Державного  стандарту  загальної  середньої  освіти  з  предмету  географія. Даний  підруч-ник   забезпечує  можливість  отримання  зафіксованого  у  програмі  рівня  навчальних  досягнень  учнів.

      У  підручнику  чітко  виділені  вступ, у  якому  є  звернення  до  учнів, які  тільки  розпочинають  вивчати  новий  предмет  та  пояснювальна  стаття,як  працювати  з  підручником. Підручник  поділено  на  розділи, які  у  свою  чергу  складаються  з  параграфів. Параграфи  поділяються  на  підпункти, що  допомагає  чіткому  викладу  і  сприйманню  матеріалу  учнями.

     Але, навчальна  програма  для  вивчення  курсу  Географія  у  6  класі  передбачає  70  навчальних  годин,  2  з  яких – це  резерв  часу, 6  уроків – проведення  контрольних  робіт. Отже,  на  вивчення  нового  матеріалу  не –обхідно   62  години. Підручник  нараховує  62  параграфи. Враховуючи, що  найчастіше  навчальний  рік  включає  68  годин, деякі  параграфи  необхідно  об’єднувати, обсяг  матеріалу, який  потрібно  засвоїти  значно  збільшується.  Наприклад, слід  об’єднати  §§30, 31 – Добовий  хід  температури  повітря  і  Річний  хід  температури  повітря, бо  програма  передбачає  на  вивчення  1  год. – Температура  повітря;  §§38, 39 – Клімат  і  Кліматичні  пояси ( дані  теми  є  складними  для  вивчення).  Тема  «Гідросфера»  розпочинається   §41  Світовий  океан, а  не  відсутнім  у  підручнику  §  Гідросфера  та  її  основні  частини, поданий  вступ  на  стор.  162  не  розкриває  програмні   вимоги  теми;  §§43, 44 – Хвилі  і  Течії, відносяться  до  однієї  теми – Рухи  води  в  океані; §§56,57 – Природні  комплекси  і  Географічна  оболонка  теж  вивчаються  протягом  1  години – Природні  комплекси. Географічна  оболонка. Та  ж  ситуація  і  з  §§59, 60 – Кількість  і  розміщення  населення  та  Раси  і  народи  світу.  Остання  тема  програми    Використання  природних  багатств  людиною  у  підручнику  відсутня.

    Слід  відмітити, що  у  підручнику  є  достатня  кількість  поза текстових  компонентів, які  покращують  якість  засвоєння  нового  матеріалу, сприяють  розвитку  пізнавальних  компетентностей  учнів.

     Довідкові  матеріали  вміщені  у  кінці  підручника   на  стор.251-252. Але, на  мою  думку, їх  недостатньо. Доцільною  була  б  таблиця  Основні  події  в  історії  географічного  пізнання  Землі, Довжина  дуги  паралелі  в 1º  на  різних  широтах ( таблиця  необхідна  для  розв’язування  задач), у  таблиці  на  стор. 252  Найбільші  річки  світу  Амазонку  з  притокою  подано, як  найдовшу  річку  світу, а  не  найповноводнішу  ( недоречне  порівняння  довжин  річок  з  притоками  і  без  них; у  такому  випадку  потрібно  2  порівняльні  таблиці). Враховуючи  краєзнавче  спрямування  освіти  і  відсутність  курсу  «Рідний  край», доречними  були  б  порівняльні  таблиці  Найдовші  ріки  України  та  Найбільші  озера  України.

    Деякі  позатекстові  малюнки  краще  сприймаються  учнями  у  вигляді  таблиць. Наприклад, стор.78  мал.65  Осередок  та  епіцентр  землетрусу (непомітна  сила  та  наслідки  землетрусу  у  балах),  стор  138 – Залежність  кількості  водяної  пари  в  насиченому  повітрі  від  його  температури, або  на  стор.242  мал. 292. – Найбільші  держави  світу.

    Слід  звернути  увагу  і  на  те, що  у  тексті  §  не  чітко  виділені  визначення  за  їхнім  змістом. У  рубриці  «Запам’ятайте»  і  у  тексті параграфа  визначення  не  однакові, що  викликає  в  учнів  додаткові  запитання. Можливо,  було  б  доцільно  у  кінці  підручника  окремо  виділити  Словник  термінів  і  понять  з  визначеннями, що  у  майбутньому  полегшило  б  підготовку учнів   до  ЗНО  та  ДПА.

   Позитивним  є  те, що  підручник  містить  завдання  для  практичних  робіт  та  завдання  для  роботи  у  малих  групах, що  формує  в  учнів  здатність  використовувати  здобуті  знання  в  навчальних  і  життєвих  ситуаціях  для  вирішення  різноманітних  практичних  проблем.

    У  кінці  кожного  розділу   автори  розробили  запитання  і  завдання  для  самоконтролю  навчальних  досягнень. Запитання  складені  від  найпростішого  до  більш  складного, але  не  вказано  рівень  їхньої  складності, адже  контрольні  роботи, які  виконують  учні  на  підсумковому  уроці  складені  вчителем  за  рівневою  системою  для  об’єктивного  оцінювання  набутих  знань, умінь  та  навичок  учнів.

    Недостатньо  уваги  приділено  у  підручнику  і  розв’язанню  типових  географічних  задач ( задачі  підвищеного  рівня  складності  відсутні  взагалі). Такий  недолік  приводить  до  того, що  учень, у  випадку  відсутності  його  на  уроці, не  зможе  сам  засвоїти  методику  розв’язку  тієї  чи  іншої  задачі, бо  алгоритму, як  це  зробити  у  підручнику  не  подано. ( Тема  «Літосфера» - зміна  tº  з  глибиною  у  земній  корі – у  завданнях  -  жодної  задачі).  Слід  чітко  виділяти:  закономірність – задача – розв’язок. 

    Підручник  написано  простою  та  зрозумілою  мовою, доступною  для  вивчення. Але  деякі  параграфи  надмірно  перевантажені  поняттями  і  визначеннями - §§ 47, 48 – Річка, робота  і  характер  течії  річок. Мал.212  важкий  для  сприйняття  учнями, поняття  «дельта», яке  є  на  малюнку  пояснюється  у  наступному  §.  У  §49  Озера – приведено  не  повну  класифі-кацію  озерних  улоговин, у  §25  Рівнини – відсутня  їх  класифікація  за  віком.

    Підручник  перенасичений  ілюстраціями, які  у  певних  випадках  не  є  доцільними, лише  відвертають  увагу  учнів. Для  прикладу, стор.61 – мал..  без  №  Навчальні  атласи,  стор.67   мал.57., стор.83  мал 71( дублюють  атлас), стор.98  мал.95.,стор.101  мал.102, стор.103.мал  105., стор.108,  мал..112 ( не  зрозумілий  для  сприймання  учнями),стор.209  мал  без  № Мінеральні  води.,стор.217 мал  без № Земля –годувальниця, стор.219 мал. 259.

   На  стор.95 мал. 91 Зображення  горба  на  плані – зроблено  топографічну  помилку – відсутні  бергштрихи.

     Текти  підручника  поєднують  ознаки  наукового  і  науково-популярного  стилів, містять  інформаційні  компоненти  змісту. Бажано, щоб  у  тексті  були  рубрики: «Пригадай», « Поміркуй», «Дай  оцінку», які, нажаль, відсутні  у  текстах  параграфів.

    Курс  «Загальна  географія»  у  6  класі  передбачає  вивчення  загальних  географічних  особливостей  Землі, але  у  підручнику  використовуються  приклади  об’єктів  та  явищ, географічних  назв, пов’язаних  і  з  Україною, що  дозволяє  виховувати  в  учнів  почуття  патріотизму, національної  самосвідо-мості, життєвих  пріоритетів  та  інших  моральних  якостей  особистості.

     Я  вважаю,  за  доцільне  було  б  виділити  у  додатках  підрозділ: Географія  України  у  курсі  «Загальна  географія», де  б  у  вигляді  порівняльних  таблиць  показати  інформацію  про  нашу  державу  та  видатних  географів-українців  або  вихідців  з  України, які  зробили  певний  внесок  у  вивчення  географії  даного  історичного  періоду.

    Слід  відмітити, що  у  кінці  певних  параграфів  є  рубрика: «Шукайте  в  інтернеті», що  сприяє  розвитку  творчих  здібностей  учнів  та  розвиває  пізнавальний  інтерес  до  предмету.  Інтернет-ресурс  у  сучасному  житті  відіграє  дуже  велику  роль  у розвитку   пізнавальної  діяльності  учнів, тому  авторам  слід  було  у  додатках  по  розділах  або  навіть  і  по  параграфах  вказати  посилання  на  інтернет-сторінку. Можливе  і  зазначення  сайтів з  розробками  контрольних  запитань, завдань, тестів  з  вивченої  теми  чи  розділу, щоб  значно  полегшило  роботу  вчителя  та  підготовку  учнів  до  контрольної  роботи.

   В  цілому  запитання, фото, малюнки, схеми, графіки  відповідають  передбаченому  програмою  завданню – здійснювати   освітню  діяльність  учня, допомагають  йому  класифікувати, узагальнювати, порівнювати  вивчений  матеріал, розвивають  вміння  аналізувати, абстрагувати  та  робити  висновки.

    Щодо  можливості  підручника  для  здійснення  учнями  самостійної  діяльності  слід  відмітити, що  учні  у  6  класі тільки   розпочинають  детальну  роботу  з  атласами  і  контурними  картами, адже  така  можливість  зникла, коли  МО  вирішило, що  для  формування  патріота  держави, громадянина  України  курс  «Рідний  край»  є  непотрібним, тому  обов’язковим  було  б  подання у  підручнику  пам’яток  для:                                                                                                - роботи  з  атласом;                                                                                                                             - роботи  з  контурною  картою;                                                                                                   - як  ефективно  підготуватись  до  уроку  географії;                                                                                          - як  скласти  план  прочитаного;                                                                                                       - як  скласти  конспект  прочитаного, опорну  схему  тощо.

    Загальні  відомості  про  те, як  працювати  з  підручником  автори  подали  у  вступі.

    Підручник  повністю  реалізує  свої  дидактичні  функції, відповідає  віковим  особливостям  учнів, але  потребує  внесення  доповнень  і  уточнень.

СЕМІНАР  УЧИТЕЛІВ  ГЕОГРАФІЇ

23 лютого в Червоноградській центральній міській бібліотеці відбувся інформаційно – географічний калейдоскоп « Україна – моя Батьківщина», в якому були задіяні старшокласники ЗСШ№5. Урок – гра був проведений спільно з вчителем географії Сеник Любов Геннадіївною. Розмова йшла про толерантність, вміння слухати один одного, працювати у групі, рідний край, почуття патріотизму, відповідальність за долю країни.
Команди 8 класу «Україночка» та «Бандерівці» змагались у різноманітних пізнавальних вікторинах, конкурсах, гра –квестах, ерудит – лото: «Де і коли це відбувалося?», «Ти мені – я тобі, сам собі», «Географічні назви України», «Що? Де? Коли?». Проведено брейг-ринг між капітанами, тощо. Учні мандрували географічними лабіринтами, відшукували назви, поринули в дивовижний світ географії, показали добрі знання з цього предмету. Переможцем стала команда «Бандерівці».
Для вчителів геграфії шкіл міста було надано бліц – інформацію «Бібліотека - відкритий світ читання», проведено бібліографічний огляд літератури «Земля моя – Україна».
Фотозвіт: Ірина Полкотило

ІДЕАЛЬНИЙ ВЧИТЕЛЬ, НА ДУМКУ БАТЬКІВ

1. Приходить на роботу на годину раніше, і ви його завжди можете зустріти по дорозі на вашу роботу.
2. Йде з роботи на кілька годин пізніше, і ви його завжди можете зустріти по дорозі з вашої роботи.
3. У будь-який момент і в будь-якому місці (на вулиці, в автобусі, в магазині ...) до нього можна звернутися і отримати вичерпну консультацію.
4. У будь-який час доби йому можна зателефонувати і отримати вичерпну інформацію.
5. Охоче роздає всім бажаючим номер свого мобільного і домашнього телефонів зі словами: "Телефонуйте в будь-який час!"
6. У будь-який час доби можна зайти до нього додому і отримати вичерпну консультацію.
7. Завжди буває вдома (якщо тільки не на роботі!)
8. Працює без відпусток.
9. Якщо і бере відпустку, то може прийти на роботу по першому Вашому дзвінку.
10. Готовий прийти на роботу в будь-який час доби. Він ніколи не втомлюється і ніколи не спить.
11. І взагалі - він свій хлопець. Його поплескаєш по плечу, скажеш: "Треба!" - І він все зробить.
12. Одинокий (адже сім'я забирає його час в учнів).
13. Бажано, щоб і не витрачав час на створення сім'ї.
14. Бажано - робот. Щоб не втомлювався, не спав, не їв, працював від мережі або батарейки, не хворів і не засмучувався при хамському до нього зверненні.
15. Ніколи не їсть, а тому не має перерви навіть для прийняття їжі, вже не кажучи про обідню перерву.
16. У силу відсутності потреби в їжі і сні, а також сім'ї, живе в школі.
17. Не потребує зарплати. А навіщо вона йому, якщо вчитель - це покликання?